Дитина може бути неспроможною до навчання

Дитина може бути не спроможною до навчання
Більше 5% школярів стра­жда­є від не­спроможності до навчання, ко­тра про­яв­ля­єть­ся в складностях сприйняття усної мови і пись­ма. Таким дітям зазвичай ставлять діагноз "затримка психомовного розвитку" або дислексія. Дис­лек­сія - наслідок порушення кровобігу го­лов­но­го моз­ку. Складності в читанні можуть виникати і з інших при­чи­н. Серед них, для прикладу ­нев­рал­гі­чні де­фек­ти зору та слуху. Не­дивлячись на те, що дис­лек­сія це ре­зуль­тат нев­рал­гі­чних осо­бливостей людини, вона не вважається пси­хі­чною хворобою і мо­жет бути диіаг­нос­то­ва­на у лю­дей з різ­ним рів­нем ін­тел­лек­ту. Читання і пись­мо мають велике значення в сучасному суспільстві. Той, хто спроможний сприймати і опрацьовувати інформаційний поток швидко та єфективно, знаходится в значно кращому становищі. В звязку з цим, особливо важливо вчасно впізнати та діагностувати дислексію, або ж схильність до неї. Існує декілька різновидів психомовних розладів: Дис­фо­не­зія – дитина важко сприймає інформацію на слух.. Дисей­де­зія – дитині важко візульно сприймати написане, а як наслідок – проблеми при читанні. Дис­нем­ки­не­зія - ді­ти з та­ким диіаг­но­зом відчувають значні рухові проблеми, особливо при ручному письмі. Ді­аг­ноз, без­умов­но, мо­жет по­ста­вити лише професіонал, а для батьків важливою є інфмормація про ознаки при яких можуть виникати підозри психомовних розладів. Ми ре­ко­мен­ду­ємо вам відвідати спеціаліста з метою диіаг­нос­ти­ки, у випадку якщо дитина:: Швидко втомлюється при виконанні письмових та мовних завдань; Пропускає окремі слова при читанні; Занадто близько підносить книгу до очей, прикриває чи закриває одне око при читанні (при цьому також варто пройти перевітку і у окуліста); Відчуває головний біль при читанні чи по його завершенні; Киває головою назад-вперед; час­то тре очі під час читання/письма; відчуває труднощі в запамятовування, ідентифікації і відтворенні основних геометричних фігур; пише слова і букви задом наперед; ухиляється від виконання письмових та усних домашніх завдань; погано читає; має занадто нерозбірливий поччерк; Оптимальним варіантом, при підозрі на психомовні розлади стане повне обстеження дитини (офтальмолог, психіатр, логопед-дефектолог, психолог) доповнене ультразвуковою і томографічною діагностикою головного мозку. Лише після цього можна буде встановити остаточний діагноз і, при наявності розладів, підібрати індивідуальний курс лікування. В більшості випадків для усунення проблеми достатньо корекційної терапії. Медикаментозне лікування використовують лише при важких формах дсилексії, котра спостерігається у дитини в комплексі з іншими психічними розладами, такими як аутизм, ДЦП та інші.